З огляду на розмір стипендії в 530 гривень це питання здається риторичним. Припустимо, що молода подружня пара добре навчається на бюджетній формі. Щоденні пари на денному відділенні, самоосвіта та написання наукових робіт забирає майже весь час. Підробітки дріб’язкові та нерегулярні, тож сімейний бюджет складає 2 стипендії. Спробуйте прогодувати родину в мегаполісі за 1 060 гривень на місяць! А якщо з’явилося на світ маля?... У Києві, до речі, проживає близько 2 тисяч дітей студентських сімей.

Про те, як молодь справляється із життєвими труднощами та долає фінансову скруту, і йтиме мова.

«Перше, що після пар купляє сучасний студент у найближчому магазині – це хліб, – розповідає студентка та активна учасниця громадського життя КНУБА Анастасія Коваленко, – так і я сьогодні придбала півхлібини, молока та масла. Здається мало, а витратила цілих 37 гривень. Це неабиякий удар по гаманцю, оскільки ми з чоловім немісцеві, батьки у нас незаможні – і живемо лише на стипендії».

Влад та Анастасія Коваленки познайомилися на підготовчих курсах. Після успішного вступу до омріяного вишу Настя відправила всім «курсантам» повідомлення із запрошенням на святкування Дня знань. Відповів тільки він – і з того знаменного 1 Вересня вони нерозлучні. Через декілька років їхнє щире кохання увінчалося весіллям. «Дякуючи сприянню голови профкомів співробітників і студентів КНУБА Анатолію Ваколюку ми оселилися в гуртожитку сімейного типу при ВНЗ. Нас підтримали профком і адміністрація, тому ми спромоглися зробити косметичний ремонт у кімнаті», – пригадує Анастасія Коваленко.

Нині Влад і Настя – студенти V курсу Київського національного університету будівництва і архітектури, різняться лише факультети: чоловік навчається на будівельному, а дружина – на факультеті геоінформаційних систем і управління територіями. Обоє хочуть працювати за спеціальністю (будівельник і фахівець із міського будівництва і господарства відповідно), тому постійно паралельно з навчанням шукають роботу.

«Є дві речі, які вганяють студента в депресію, – відсутність нормально оплачуваних вакансій за спеціальністю для молодих фахівців без досвіду роботи та вартість квартир у Києві», – ділиться хвилюваннями студентка, – залишитися працювати ми б хотіли в столиці, проте зняти однокімнатну квартиру навіть із незадовільними умовами вартує близько 3 000 гривень. Ось вам і замкнене коло… Зараз усі кошти йдуть на їжу і навчання: ксерокопії, друк креслень, література, канцелярія тощо. Добре, що наші батьки щотижня допомагають продуктами. Так, нам дійсно складно у фінансовому плані».

Більшість студентів поки не можуть заробити самостійно стільки грошей, щоб покрити всі свої витрати. Про це свідчать дані четвертого річного соціологічного звіту Інституту Горшеніна, за результатами якого на першому місці серед джерел студентського фінансування в Україні є допомога батьків. На другому місці за значимістю для студентського гаманця виявилася стипендія. На неї найбільше розраховують 60,6% студентів-респондентів. Особистий заробіток вище третього місця в структурі щомісячного доходу не піднявся.

Так, Марк та Вікторія Бондареви – студенти V курсу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (факультет інформатики та фізико-математичному факультет) – виховують маленьку донечку Владу. «Для утримання нашої родини звісно не вистачає стипендій, тому у вільний від навчання час я підробляв у «McDonald’s», у колекторських організаціях тощо, – пояснює ситуацію Марк. – Перший рік після народження доньки Вікторія мала можливість доглядати за нею (індивідуальний графік занять), плюс було легше, бо виплачувалася допомога при народження динини».

Зараз маленькій Владі 1 рік і 2 місяці. Батьки-студенти через брак часу і коштів змушені відвозити маля до дідусів і бабусь у місто Шостку Сумської області. Вони вирішили довчитися і повернутися до рідного краю. Проте молодята впевнені у своєму фаховому виборі та хочуть обоє надалі працювати саме вчителями.

Варто зауважити, що в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка проблема з місцем, де мама-студентка може залишити дитинку під час занять, уже вирішена. Соціальна служба КНУ за сприяння громадських організацій надає безкоштовну соціальну послугу, яка називається "ігрова кімната" для дітей студентів.

Анні та Дмитру Мехніним з вирішенням питання догляду за донькою Поліночкою дуже пощастило – вони навчаються у різні зміни, тому опікуються малятком по черзі.

Подружня пара ознайомилася ще в школі п’ять з половиною років тому в м. Черкаси, де обоє і народилися. Після закінчення школи Анна планувала отримати вищу освіту в рідному місті, однак величезне бажання перевірити набуті знання на міцність спонукали її випробувати свої сили під час вступу до престижного столичного вишу. І їй це вдалося! Вона була зарахована на бюджетну форму навчання до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Дмитро полинув за покликом серця вслід за соєю обраницею.

На сьогодні Анна – студентка V курсу факультету педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова, а Дмитро студіює на IV курсі механіко-машинобудівного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Анна Мехніна з щасливими нотками у голосі говорить, що після народження донечки татусь Дмитро зібрав усі потрібні документи і звернувся до голови профкому студентів НТУУ «КПІ» Андрія Гаврушкевича, який і вирішив питання поселення в гуртожиток та надав матеріальну допомогу від профкому. «Дмитро дуже багато часу приділяє родині, це його надихає і на навчання. Раніше він отримував звичайну стипендію, а тепер – усі іспити складає на відмінно», – радіє молода матуся-освітянка.

Одразу чомусь пригадуються прислів'я і приказки типу «З родини йде життя людини» чи «Без сім'ї немає щастя на землі»… Український народ здавна вважає «ключем до щастя» саме родину і по-сковородівськи «зрідну працю». Це підтверджують і результати дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України: головними пріоритетами у дорослому житті нинішні випускники шкіл вважають створення сім'ї (58,9%) і можливість займатися улюбленою справою (43,8%).

Тож бажаємо вам, студентські сім’ї, любові, родинного благополуччя, достатку та здійснення заповітних мрій!

Катерина Черних,

редактор ІВ "Єдність"